воскресенье, 08 мая 2022 в 21:49

Пишет [J]Мирцам[/J]:

— Довго не бачились!
Крила склади, посидь.
Що там? Які новини, брате?

— Як завше: світ ловив мене, та не впіймав.
Любов виникає з любові, але…
Болю багато.

— Нам не звикати.

читати далі— Ти маєш знати:
Твій заповіт виконують.
Дослівно. Затято.
Кличуть пророком.

— А втрати?

— Страшні, але не даремні.
Там, попри грім і дим,
Навіть кухонна шафка, тримається за свій дім.
Дух не зламати.

— Добре це знати.

— А тут що нового, брате?

— Все, як завжди. Мирно.
Новиприбулих багато.
Але їм тут добре. Більше немає лихих сусідів, щоб потерпати.

Спокій, любов, тільки й чекати,
Коли на землі — на нашій —
Буде вже свято.

— Але ж недовго вже, брате?

— Так. Скоро стане і там
Дихати найвільніше.

Біль віддадуть катам.
Смерть — ворогам.
Буде кінець сльозам.

Знаю достоту — нам
Звідси згори видніше.

(с) Oleksandra Orlova

URL записи